допотопний

допотопний: -а, -е.

1) Дуже давній, старовинний (який ніби існував ще до біблійного потопу).

2) ірон. Який вийшов з ужитку, застарілий. || Старомодний.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

допотопний — прикметник … Орфографічний словник української мови
застарілий — (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), несучасний, анахронічний, патріярхальний, доісторичний, допотопний; архаїчний, віджил[т]ий, перестарілий (перев. про явища духовного, соціяльного характеру) Пор. старовинний, старомодний 1) … Словник синонімів української мови
старовинний — (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), стародавній, прадавній, старосвітський, старожитній, дідівський, прадідівський, прадідний, предківський, допотопний; антикварний (старовинний і цінний); архаїчний … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике